Тo be or not to be. Басейн на яхті

Втілюючи різні побажання й здійснюючи мрії, дизайнери продовжують створювати розкішні, приголомшливі, ще комфортніші басейни на борту супер’яхт. Але чи так просто зібрати такий «олінклюзний» пазл, якщо ви вирішите додати функцію «освіжитися» до списку розваг на власному човні?

Якщо хочеться розважитися у басейні, чому не зробити це на власній яхті? Без акул, скатів, небезпечних медуз. Така можливість є, і на яхтах лакшері-сегменту вона завжди передбачена. І якщо ще 10 років тому технічні рішення басейнів на яхтах залежали від інженерних можливостей, то сьогодні вони обмежені тільки уявою власника або дизайнера.

Басейн на яхті – це загалом місце, де можна розслабитися, поспілкуватися з друзями і гостями, помилуватися океаном або чарівною острівною лагуною навкруги. А от просто басейнами нині вже нікого не здивуєш. Тому багато хто бажає на яхті водоспади, водні каскади і цілі атракціони. Все це – додаткові виклики для інженерів і дизайнерів.

ЗАКОНИ ФІЗИКИ НА ВАРТІ

Басейни, водоспади, фонтани, акваріуми і джакузі на яхтах – це звучить і виглядає чудово. Але якщо заглибитись у технічні особливості, то процес встановлення будь-якого водного об’єкта на яхті набагато складніший, ніж здається на перший погляд, і пов’язаний з багатьма проблемами. Оскільки яхта призначена для руху по воді, можливість легко жонглювати законами фізики тут втрачається. Рух човна сам по собі створює хвилеві імпульси у басейнах на борту. Їх складно стримувати навіть у спокійних морських умовах.

Для вирішення цієї проблеми інженер Мартін Френсіс розробив і вперше застосував систему для пригнічення імпульсу хвилі. На борту 80-метрової Golden Odyssey, побудованої в далекому 1990 році на верфі Blohm + Voss, він встановив два резервуари води, які з’єднувалися між собою. Коли море починало хвилюватися, вода перетікала з одного резервуару в інший й гасила крен, що виникав. Хвиля немовби «вловлювалася» біля краю басейну у збірному резервуарі і «випускалася» назад у басейн, стабілізуючи яхту.

Один кубічний метр води важить тонну і значно впливає на загальну остійність яхти, тому цей показник слід враховувати на етапі планування будь-якого значного водного об’єкту на борту судна. Частенько басейн розміщують ближче до корми на нижній або головній палубі, щоб він не зміщував центр тяжіння. Проте це не аксіома.

До того ж завжди виникає питання енергоспоживання. Що більше «наворотів» у басейні, то більша потреба у потужнішому електроустаткуванні. Для скромного фонтану з десятком вертикальних форсунок, що випускають струмені води два метри заввишки, знадобиться приблизно в чотири рази більше потужності, ніж для неопалюваного басейну розміром 6 х 4.5 метра.

САМ СОБІ ДИЗАЙНЕР

Басейн і гідромасаж – усе це вже можна побачити навіть на невеликих яхтах, а ось такий тренд, як інфініті-басейн з панорамним оглядом і системою протитечії активно набирає обертів. У 1994 році інженер Джонатан Куїнн Барнетт створив 7-метровий водоспад на борту 73-метрового судна. Йому довелося використати екрани з оргскла і встановити водоспад під кутом, щоб мінімізувати бризки. Потім вода потрапляла у водозбірний басейн і поверталася вгору завдяки циркуляційному насосу. Що вищий водний об’єкт, то більше варіантів руху для крапель води. Ця технологія дуже популярна й досі. Наприклад, на борту Oceanco Dar ви можете побачити водоспад, який спадає каскадом з містка і у басейн. Ефект водоспаду можна побачити і на багатьох яхтах Baglietto.

Окрім каскадних механізмів, фонтанів і протитечій на яхтах можна зустріти й інші типи: надувний басейн або із системою складної трансформації. З надувним басейном все більш-менш зрозуміло – це пристойний бюджетний варіант, який розгортається за лічені хвилини і підходить для невеликих яхт, навіть круїзерів.

А басейни-трансформери – це вже складне рішення. Приміром, сербський дизайнер Vuk Dragovic представив проєкт яхти Atreides з розкладною конструкцією, схованою в кормі. Механізм розроблено таким чином, що з натисканням однієї кнопки басейн з’являється прямо у воді й візуально стає гармонійним продовженням судна.

ТЕХНОЛОГІЧНА КЛАСИКА

Басейн, інтегрований в палубу або із скляними бортами – досить звичне рішення. Але навіть тут є безліч інженерних винаходів, що викликають справжній захват.

Ще в 2007 році Oceanco були одними з перших, хто розробив і встановив інфініті-басейн на кормі 82-метрової Alfa Nero. Це дало змогу власникам яхти і гостям відчути зв’язок з океаном під час відпочинку. Але «родзинкою» стала інженерна розробка Nuvolari Lenard, яка дозволяла у разі потреби підняти основу басейну на рівень палуби, перетворивши його на зону розваг або навіть на вертолітний майданчик. Нині інфініті-басейни можна зустріти і на кормі, і на носовій палубі, і навіть на купальній платформі, як на борту Benetti Oasis 40M.

Ще одна незвичайна розробка є на яхті ‘Latona’ верфі CRN. Тут на нижній палубі облаштовано приголомшливий басейн-гараж! Побудована чаша використовується як своєрідна гавань для тендера, куди можна причалити з гостями і комфортно піднятися на борт ‘Latona’. А коли погода не дозволяє насолоджуватися відпочинком на відкритому повітрі, тендер виходить з гаража і «затон» використовується як басейн. Крім того, що ця інновація виглядає дуже вишукано через стіни з бірюзової мозаїки, так і з технічного погляду таке рішення істотно економить місце.

А от найбільший у світі басейн завдовжки в 25 метрів – на 156-метровій яхті Dilbar. Він вдвічі більший від басейну на яхті Flying Fox верфі Lürssen, яку багато хто вважає ідеалом серед супер’яхт.

Головний принцип сучасного яхтового дизайну інтер’єрів – функція має підтримувати естетику, тож більшість дизайнерів майже завжди прагнуть використовувати водні елементи, що викликають wow-ефект. Але установлення будь-якого водного об’єкту на яхті вимагає комплексного підходу. І, ясна річ, дружби із законами фізики.